Черепно мозкова травма

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) – стан, що виникає внаслідок травматичного ушкодження головного мозку, його оболонок, судин, кісток черепа і зовнішніх покривів голови.
Черепно-мозкова травма може стати причиною серйозних структурних порушень і уражати цілий ряд систем організму. Порушення можуть бути стійкими і проявлятись протягом тривалого періоду, або зберігатись все життя.
Наслідки черепно-мозкової травми впливають на кожну частину життя людини, на її фізичний стан, на можливість виконання рухової активності, на взаємини з сім’єю, друзями , планування життєдіяльності, емоційний стан.
Важко передбачити скільки часу збережуться порушення після перенесеної черепно-мозкової травми, однак раннє реабілітаційне втручання сприятиме максимальному відновленню втрачених функцій організму, полегшить родичам догляд та допоможе повернути якість життя пацієнта.
Реабілітація після черепно-мозкової травми може бути складним процесом, який охоплює багато аспектів. Для того, щоб ефективно працювати та взаємодіяти з пацієнтами після перенесеної черепно-мозкової травми, необхідно мати широке розуміння фізичних процесів ушкодження, можливих порушень функції мозку, та прогнозу щодо відновлення в результаті фізичної реабілітації.
Черепно-мозкова травма може стати причиною структурних порушень організму, серед яких найчастіше виникає порушення рухової функції мязів:

  • збільшення тонусу мязів ( наявність спастики, ригідності мязів)
  • порушення селективного руху
  • наявність синергічних рухів
  • наявність синкінезій
  • дистонія
  • атаксія
  • зменшення швидкості виконання руху
  • зменшення сили м`язів

Ще одним порушенням яке часто виникає в наслідок травми і може впливати на функціональніий стан є випадіння поля зору (геміанопсія).
Пацієнти з таким порушенням часто:

  • не помічають предмети в якійсь частині поля зору (не бачать їжу, вдаряються в косяки дверей)
  • таким пацієнтам важко читати, бо вони не можуть зафіксувати погляд на сторінці де читають або пишуть
  • не бачить долівку, що утруднює виконання кроку
  • не можуть визначити з якою швидкістю рухаються люди або транспорт їм на зустріч

До наслідків важкої ЧМТ єтакож відносять порушення чутливості. Найчастіше виникає порушення пропріцепції, порушення больвої та дотикової чутливості. Такі порушень викликають труднощі з виконанням побутової діяльності, зменшення активності протягом дня. Порушення чутливості проявляється у виконанні простих завдань:

  • Важко знайти предмети в шуфляді чи на тумбочці
  • Важко знайти гальма на інвалідному візку
  • Важко використовувати столові прибори, їсти самостійно
  • Труднощі переміщень по квартирі, і особливо за її межами
  • Труднощі переміщень по сходах
  • Важко досягненнути речі

Причиною втрати функціональної ходьби можуть бути:

  • вестибулярні порушення
  • порушення постуральних реакцій
  • порушення балансу та динамічної рівноваги

Наслідком перенесеної черепно-мозкової травми може стати порушення мовлення та порушення сприйняття зверненої мови.

Такі порушення можуть проявлятись:

  • зміною сприйняття зверненої мови
  • неможливістю сформулювати відповідь

В більшості випадків люди які отримують черепно-мозкову травму мають попередній життєвий досвід, живуть у сімях, мають попереднє місце праці, виконують свої соціальні ролі протягом життя. Наслідки важкої черепно-мозкової травми можуть спричинити порушення, які не будуть подібними на жодну з інших травм.
Окрім фізичних порушень можуть виникати порушення когнітивної сфери, поведінкові зміни, прояви емоційної лабільності які можуть призвести до зменшення соціальної значущості людини після перенесення черепно-мозкової травми. Нижче перелічені деякі порушеня емоційної та когнітивної сфери.

Когнітивні порушення:

  • порушення пам’яті
  • порушення уваги
  • порушення виконавчих функцій (самоусвідомлення, планування, самооцінка, прийняття рішень, опрацювання інформації, абстрактне мислення, мотивація, ініціатива)

Поведінкові зміни можуть бути присутнім навіть без когнітивних і фізичних дефіцитів, до них відносять:

  • порушення вербальних навичок
  • неприйнятна сексуальна поведінка
  • труднощі ведення бесід
  • імпульсивність
  • гіперактивність

Емоційна лабільність:

  • напади ейфорії
  • раптові напади сміху або розчарувань
  • дратівливість
  • агресія
  • неконтрольований гнів

Порушення які виникають після перенесеної черепно-мозкової травми в різних пацієнтів можуть проявлятись в різній мірі: в деяких пацієнтів виникнуть тільки окремі з порушеннь, в той час як в інших пацієнтів будуть прояви багатьох порушень на рівні структури тіла в комплексі з когнітивними та поведінковими змінами
В залежності від тяжкості ураження та проявів порушень у піцєнтів виникають труднощі з виконанням повсякденної
діяльності, до них відносять:

  • самостійне одягання
  • самостійне виконання гігієнічних процедур
  • готування їжі та самодогляд
  • самостійне переміщення з візка на ліжко
  • самостійна ходьба
  • ходьба по сходах
  • ходьба за межами дому на тривалі відстані
  • труднощі навчання
  • труднощі планування подій свого життя
  • втрата працездатності
  • зменшення значення соціальних ролей

Більшість пацієнтів після перенесеної черепно-мозкової травми мають можливість здійснювати діяльність в повсякденному житті, повернутись до родинних обов’язків та виконувати соціальні ролі. Але за часту максимальне відновлення можливо лише за умови фахового втручання команди фізичних терапевтів, логопедів, ерготерапевтів які спільно працюють над досягненням поставлених цілей.
Команда фахівців нашого центру спільно з родичами крок за кроком допоможуть пацієнту повернутись до попереднього рівня активності. Крім того реабілітаційний центр може стати джерелом інформації та підтримки для пацієнтів після перенесеної черепно-мозкової травми та їх родичів.
Реабілітаційні заходи передбачають відновлення втрачених функцій, розвитку побутових навичок , допомогу пацієнту брати участь в соціальних ситуаціях.
Реабілітаційний процес після ЧМТ включає 3 основні фактори:

  1. Стимулювання та збільшення рухових та когнітивних функцій.
  2. Навчання засвоювання необхідних навичок або компенсація втрачених (включає фізичні навички, мислення, поведінкові).
  3. Надання рекомендацій щодо догляду за пацієнтом в межах дому та попередження виникнення вторинних ускладнень.


У нашому центрі робота фізичного терапевта спрямовані на:

  • відновлення на рівні структури тіла: збільшення сили , збільшення витривалості, збільшення амплітуди руху, зменшення проявів спастичності
  • покращення навичок ходьби та зменшення ризику падіння: покращення постуральних реакцій, координаційних навичок, динамічної рівноваги.
  • навчання самостійно переміщуватись: підбір допоміжних засобів пересування, навчання самостійно переміщуватись в межах ліжка та на візок, самостійна ходьба по рівних поверхнях, ходьба по поверхнях з архітектурними перешкодами, ходьба за межами дому.
  • консультація родичів та осіб які здійснюють догляд: навчання переміщень пацієнта які є залежними в догляді, розробка домашніх програм.

Роль ерготерапевта в реабілітаційній команді команді нашого центру
Фахівець-ерготерапевт допомагає пацієнту на всіх етапах його життя приймати активну участь у тих справах, які для людини є най важливішими, шляхом терапевтичного застосування повсякденної діяльності.
Кінцевою метою фахівця-ерготерапевта є забезпечення максимально можливої незалежності пацієнта у повсякденному житті.

У нашому центрі робота ерготерапевта спрямована на:

  • Відновленням чи компенсацією втраченої функції верхньої кінцівки
  • Навчанням новим способам виконання повсякденних завдань
  • Допомогає повернути втрачені побутові навички

  • Розробляє стратегії відновлення або пристосування для пацієнтів з когнітивними порушеннями.
  • Застосувує стратегій для збільшення побутової самостійності
  • Консультація родичів щодо адаптації зовнішнього середовища.