Травма хребта та спинного мозку

Українсько-польський центр реабілітації "VOTUM" Травма хребта та спинного мозку

Травма спинного мозку

Травма спинного мозку зумовлена не травматичним ураженням (захворювання), або травматичним ураженням спинного мозку що призводить до втрати, або порушення функції організму спричиняючи зниження мобільності і чутливості.
Залежно від механізму ураження спинного мозку розрізняють:
Травматичні ушкодження: падіння з висоти, наслідки ДТП, спортивні травми, ножові, кульові поранення та ін.
Не травматичні ушкодження: вроджена патологія (spina bifida), спинномозкові інсульти, пухлини спинного мозку, захворювання (хвороба Паркінсона, полімієліт, розсіяний склероз).

Залежно від тяжкості травми та неврологічного рівня ураження спинного мозку будуть виникати різні клінічні прояви, до них відносять:

  • Спастичність м’язів
  • Ригідність м’язів
  • Слабкість м’язів
  • Наявність патологічних рефлексів
  • Порушення моторного контролю
  • Порушення чутливості
  • При ураженні спинного мозку нижче неврологічного рівня Т12 будуть прояви
  • Атонії м’язів
  • Атрофії м’язів
  • Зменшення прояву сухожилкових рефлексів
  • Порушення чутливості

В залежності від неврологічного рівня ураження розрізняють:

  • Тетраплегія – Порушення або втрата моторної і сенсорної функції ріні шийних сегментах спинного мозку, що спричиняє порушення функції рук, тулуба, ніг і тазових органах. Що може призвести до повної або часткової залежності.
  • Параплегія – Порушення або втрата моторної і сенсорної функції на рівні грудних, поперекових або крижових сегментів спинного мозку, що спричиняє порушення функції тулуба, ніг і тазових органах.


В залежності від тяжкості травми розрізняють:

  • Повне ураження спинного мозку
  • Не повне ураження спинного мозку

З метою зменшення негативного впливу ураження на функціональний стан пацієнта необхідно розробити програму фізичної реабілітації яка допоможе максимально розвинути навички необхідні для самостійного і незалежного життя.
Для досягнення високих результатів фізичної реабілітації в нашому центрі працює реабілітаційна команда, яка спільно працюватиме над покращенням функцій тіла, збільшення незалежності в побутовій діяльності та повернення до попереднього рівня життя.
Фізичну реабілітацію починають з моменту коли пацієнт ще знаходиться в гострому стані та продовжують до моменту досягнення максимальної самостійності.
Залежно від періоду після перенесеної травми буде змінюватись комплекс реабілітаційних заходів та цілі реабілітаційних втручань.
Втручання фізичного терапевта в межах стаціонарного відділення спрямовані на:

  • Зменшення негативних наслідків травми
  • Адаптація до сидячого положення
  • Попередження виникнення ускладнень пов’язаних з тривалою імобілізацією (профілактика утворення контрактур, дихальних ускладнень, профілактика виникнення відлежин)

Виконання реабілітаційних заходів в межах ліжка з мінімальною активною участю пацієнта можуть тривати від декількох днів до декількох тижнів, залежно від тяжкості і рівня пошкодження та інших супутніх порушень.
З моменту коли пацієнт може збільшувати інтенсивність навантаження і брати активну участь в реабілітаційному процесі, програма реабілітації буде спрямована на досягнення конкретних довготермінових цілей. Втручання фізичного терапевта будуть спрямовані на:

  • Збільшення сили м’язів верхнього плечового поясу, тулуба, нижніх кінцівок
  • Збільшення витривалості та періоду перебування в сидячому положенні протягом дня
  • Навчання техніки переміщень по рівновисоких поверхнях
  • Навчання самостійного виконання побутових навичок (одягання, гігієнічні процедури)
  • Навчання правильної техніки користування інвалідним візком (якщо прогноз щодо ходьби не сприятливий)
  • Вертикалізація та тренування навичок ходьби (якщо у пацієнта сприятливий прогноз щодо відновлення ходьби)
  • Освіту пацієнта та його сім’ї щодо виникнення можливих ризиків пов’язаних з травмою

Наступний етап реабілітації передбачає інтеграцію пацієнта в суспільство. На цьому етапі важливо щоб пацієнт мав можливість повноцінно виконувати побутову діяльність, повернутись до навчання або попереднього місця праці. При необхідності пройти перекваліфікацію з метою опанування нової професії.
Втручання реабілітаційної команди на даному етапі відновлення:

  • Консультація пацієнта щодо використання адаптаційного обладнання
  • Навчання долання архітектурних перешкод (як для користувачів інвалідним візком, так і для осіб які пересуваються за допомогою допоміжних засобів)
  • Складання домашніх програм реабілітації з метою покращення функціонального стану пацієнта.